Теги

9 травня 1945 року стало найочікуванішим, найголовнішим днем, якого чекали з нетерпінням та надією мільйони людей колишнього СРСР. 1418 днів та ночей ішов наш народ до цього великого дня від трагічної дати 22 червня 1941 року… Кожен рік віддаляє нас від тієї незабутньої і великої переможної весни. Та живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир, свободу і... читати далі ...»

Понад 60 років сім’я солдата війни Луки Васильовича Панасюка жила з похоронкою – пропав безвісти... Нещодавно на їхню домашню адресу надійшов лист з Росії. З нетерпінням відкрили. Читали і плакали... Гіркі сльози заливали сторінки листа. Ні! Не пропав безвісти, а російська земля прийняла до себе солдатаукраїнця Л.В. Панасюка. Чи є цьому доказ? Є. 27 лютого 1943 року біля села Князеве... читати далі ...»

Наближається 65-річчя Перемоги великого народу у Великій Вітчизняній війні. Це велике, прекрасне і щемливе свято. Його у важких боях, повсякденній ратній праці здобували наші батьки, діди. Все менше залишається в житті серед нас людей, які самовіддано трудились, боролись, щоб настав цей жаданий день. Вклонімось низько, пам’ятаймо вічно всіх, хто здобував нам Перемогу. Нещодавно в читальному... читати далі ...»

Ветерани Великої Вітчизняної війни… На їхню долю випало стільки всяких негараздів, що вистачило б на кілька поколінь. З кожним роком і ветеранів, і солдатських вдів стає все менше і менше. Так, в нашому селі Михайлівці залишилося ще два учасники війни, два Скалецьких – Євгеній і Юхим, і живуть вони по вулиці Скалецького. Ось про одного з них і хочу розповісти читачам нашої районної... читати далі ...»

Давно вже відгриміли битви Великої Вітчизняної війни, виросло нове покоління. Та ми, діти війни, ніколи не зможемо забути про те, що в Книзі Пам’яті живе. Рідний брат нашої матусі, дядечко, дідусь і прадідусь Михайло Макарович Небилюк до війни працював у Джулинському військкоматі. Добросовісно відносився до своїх обов’язків, був взірцем для інших, мріяв про щасливе життя. Побудував дім, посадив... читати далі ...»

Кажуть, життя прожити – не поле перейти. Нелегка доля випала М.С. Безсмертному, який завтра зустрічає своє 95-річчя. В його батьків Сергія Кириловича і Марії Трифонівни було шестеро дітей, Михайло – другий за віком. Бідно жила селянська сім’я, тому діти долучалися до роботи змалку. Михайло закінчив лише чотири класи, а потім працював біля землі. А коли настав час служити в... читати далі ...»

В далекому вже 1943 році, в період окупації, в Михайлівці організувалася підпільна група, до складу якої увійшли Іван Опаристий, Іван Повторенко та 17-річний Вадим Німчук. – Там, де зараз лікарня, у війну була румунська комендатура, – неквапливо розповідає Вадим Юхимович. – Ми з хлопцями добували важливі відомості, а зв’язок з партизанами тримали через романівського Семена... читати далі ...»

Колишній мінер, ветеран Великої Вітчизняної війни І.С. Рибак, який нещодавно відзначив своє 85-ліття, давно живе мирним життям. Разом з дружиною, ветераном педагогічної праці Антоніною Ананіївною, з якою в парі вже 62 роки, виховали двох славних дочок, мають онуків. І хоч роки вже даються взнаки, Іван Сергійович продовжує активний спосіб життя, часто зустрічається з ветеранами, молоддю. І тоді... читати далі ...»

«Вода надiлена чарiвною владою бути соком життя на Землi» Леонардо да Вiнчi. Сонце палило несамовито. Марш-кидок через монгольську пустелю тривав уже четверту добу. Навіть втома стала звиклою. От тільки спрага доводила до нестями. Воду скидали з літаків – теплу та ще й з неприємним присмаком. Тож, ковтаючи її на повне горло, щоразу згадував рідну Війтівку, з її криницями та джерелами, повними... читати далі ...»

Народився Іван Омелянович в с.Сумівка Бершадського району Вінницької області в сім’ї середняків. У сім’ї було шість душ. Батько і мати – із давніх хліборобських родів, не мали особливих статків, але й не бідували. Працювали біля землі важко, але не нарікали на долю, бо знали, що тільки від власних зусиль залежить добробут сім’ї. Та суцільна колективізація змусила віддати в гурт і худобу,... читати далі ...»

«Чорний тюльпан»- Книга Пам`яті про загиблих воїнів-"афганців" Вінницької області, автором якої є підполковник запасу Гончар А. Г. Книга Пам`яті - це увіковічнення 167 ( серед них і 10 з Бершадщини) земляків-подолян, що загинули в Республіці Афганістан, уродженців нашої області, а також тих, сім`ї яких в даний час проживають на Вінничині. В книзі вдало використано архівні та газетні... читати далі ...»